2023-й рік очима репортерів Frontliner

Люди, які не прагнули стати військовими. Як новобранців готують до бойових виходів

Близько сотні дорослих чоловіків бігають серед лісу, завзято вигукуючи команди, імітуючи атаки і поранення. Це можна було би сприйняти за дорослу версію “козаків-розбійників”, або ж за гру реконструкторів, але поряд фронт, здалеку чути приходи чогось важкого, і час забав давно вийшов. Тут навчаються військовій справі. Це нелегко у 18 років, тим паче складно, коли вік […]

Паяй сам, щоб не «паяло» тебе. Що таке хакерспейс під час війни

Хакерспейс — місце, що нагадує водночас лабораторію чудес і гараж дідуся з тієї епохи, де майстрували і лагодили власноруч. Це — єдиний простір такого формату в Україні. Його заснували 10 років тому з метою нести в суспільство любов до роботи руками та розуміння “як це працює”, коли йдеться про техніку. Однак 2022 рік вніс корективи, […]

Риболовні сітки, що полюють на «пташок». Як воює піхота «королівської» бригади

Олег прислухається до навколишнього простору, тримаючи автомат напоготові. «Буде нам «пташка» на суп, – бурчить військовий, маючи на увазі ворожий дрон. І додає: – То єсть сарказм. Ну, деколи, звичайно, хочеться лупнути його, ті, що літають і скидають по нам. Вон, всякі ці «подаруночки». Ми на околицях українського Нью-Йорка, де тримає позиції піхота 24-ої ОМБр […]

Від спортивної ходьби до ходьби по позиціях. Війна «Фізрука»

“Вдома” виявилося хаткою у Часовому Ярі, де, після взяття противником Бахмута, “прилітає” в режимі 24/7. Якщо відпочинок і відновлення військові знаходять у цьому “філіалі пекла”, то годі уявляти їхні “робочі умови”.   Вулиці Часіка апокаліптично-порожні, ганяють лише вояки на “корчах”, та ще самотній бігун вимагає, аби його не знімали. Не видно навіть тварин. Чути постійні виходи […]

«Це буде найскладніша зима в житті». Як виживає прифронтовий Часів Яр

«Ми з 21 століття потрапили в 19-те, коли відсутнє все, до чого звикла цивілізована людина», – говорить начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус. Військові і волонтери називають його лагідно «Часік», а мешканці Донеччини вимовляють його одним словом: «у Часов’ярі». За кращих часів місто славилось родовищем вогнетривких глин, що згодом перерости у відповідні заводи. […]

«Я подарував дітям просто нормальний день», – італійський артист Марко Родарі, що робить вистави для дітей у прифронтових містах

Чоловік у кумедному вбранні з червоним накладним носом витягує з ніби-то порожнього капелюха стрічку строкатої тканини. Діти верещать від захвату. Це могли би бути будні цирку, однак ця вистава – благодійна, вона відбувається у прифронтовому Краматорську для дітей, що постраждали від війни. Частина маленьких глядачів місцеві, частина – ті, хто виїхав із більш гарячих точок. […]

Рівняння з невідомими, або презентація управління боєм

Війна – це математика, нічого більше, – каже командир роти 2-го батальйону 67-ої бригади ДУК з позивним “Вій”. – Я знаю, що протримаюся 2 дні на цих цифрах. Це точна наука. Людський фактор ключовий, фішка в тому, що без людей воно не працює. Прикладна математика, грубо кажучи. Кількість снарядів, вогневих засобів, який квадрат можемо вразити, […]

Конвеєр із порятунку «своїх». Як живе і працює стабілізаційний пункт на Донеччині

«Води!.. води!» – хрипить поранений.«Друже, тобі не можна зараз пити, потерпи!» – кажуть йому.«Зніміть із мене це!.. Я не можу дихати!»«Тобі так здається, ти можеш дихати. Давай разом: вдих – видих!» Його голова і обличчя перебинтовані. Паралельно з розмовами, кілька пар рук точними, відпрацьованими рухами зрізають із нього одяг, ставлять крапельницю, міряють тиск і пульс. […]

Той, хто «тримає стріху», або ж тонкощі «польової психології»

Ця прифронтова ідилія менш за все асоціюється з кабінетом психолога у пастельних барвах, однак по факту і є “польовим пунктом надання психологічної допомоги”. Андрій Козінчук із позивний “Козєй” – офіцер ЗСУ, служить у групі інженерного забезпечення 67-ї ОМБр. В минулому більш відомої як ДУК ПС.  Андрій Козінчук про те, як боротися зі страхом смерті, підтримувати […]