Лікарка-анастезіологиня Олена Жмуренко налаштовує пацієнту інгаляцію ксеноно-кисневою сумішшю.
Лікарка-анастезіологиня Олена Жмуренко налаштовує пацієнту інгаляцію ксеноно-кисневою сумішшю. Київ, Україна, 6 серпня 2024 року. Альбіна Карман/Frontliner

Через повномасштабну війну в Україні більшість населення страждають від ПТСР, тривог та інших психологічних розладів. Це стало викликом для сучасної психіатрії, яка в Україні не була готовою до такого обсягу проблем. Щоб боротися з цим доводиться застосовувати допоміжні методи терапії й препарати, такі як кетамін, фармакологічний канабіс, канабіноїди, а подекуди пацієнти вдаються і до заборонених в Україні речовин із групи психоделіків, які здатні змінювати сприйняття через вплив психоактивних речовин. Починають застосовуватися й новітні технології лікування за допомогою інертних газів  — зокрема, ксенонотерапія, що донедавна не була відомою в Україні, хоч на відміну від психоделіків, є зареєстрованим медичним методом, як і сам препарат ксенон.

Ксенон

Колишній старший лейтенант медичної служби НГУ Олег Хмелевський починає ранок в клініці лікувального ксенону разом із побратимами. Він першим з них пройшов курс ксенонотерапії в київській клініці Xenium, яка є клінічною базою Кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України ім.П.Л.Шупика та на сьогодні єдиним закладом в Україні, що спеціалізується на цьому методі.

Ксенон — це інертний газ, який використовують з метою впливу на певні структури нервової системи. У традиційній медицині його використовують здебільшого як препарат для анестезії, дозвіл на це поширили Європою ще в 2007 році. Відповідно, в Україні ксенон, як препарат, і ксенонотерапія, як метод, зареєстровані Міністерством охорони здоровʼя.

У терапії ксенон використовують у меншій концентрації, ніж для анестезії, й разом з киснем. Ксеноно-киснева суміш подається пацієнтам як інгаляція, в середньому на 20-25 хвилин. Сама процедура виглядає як сеанс релаксації пацієнта, а завдяки накопичувальному ефекту після декількох інгаляцій ксенон впливає на роботу головного мозку, покращуючи розумову діяльність та емоційний стан людини. Крім того, як показує практика Xenium, ксенонотерапія допомагає боротися з хронічним болем навіть у випадках важких травм і фантомних болей, зокрема, після ампутацій.

У мене значно покращилась робота мозку, можу концентруватися, зникла дратівливість і налагодились стосунки в родині.

Олег Хмелевський, старший лейтенант медичної служби НГУ, пацієнт клініки

З військовослужбовцями та ветеранами клініка працює вже понад рік, фахівці спостерігають, що метод терапії ксеноном допомагає їм швидко відновитися після отриманих травм і дає більше фізичного ресурсу аби повернутись на службу.

Олег Хмелевський має низьку ампутацію кінцівки, яку вдалося врятувати завдяки правильній конверсії турнікета. Він відчув результат відновлення та стабілізації стану за допомогою ксенонотерапії, завершивши повний курс лікування — це 10 процедур тривалістю близько 3 тижнів.

«У мене значно покращилась робота мозку, можу концентруватися, зникла дратівливість і налагодились стосунки в родині. Відстань від Києва до Одеси можу долати тепер взагалі без втоми, як і раніше», — ділиться результатом Олег. Переконавшись у ефективності, він порадив таку терапію побратимам, які скаржились на ПТСР та шуми у вухах після контузії.

Побратим Олега, військовослужбовець військової частини 3027 НГУ з позивним  “Сіма” прийшов на другу процедуру ксенонотерапії. Після 4 контузій, отриманих на Донеччині та Луганщині, його турбує шум у вухах. Особливо, важкою для «Сіми» стала остання контузія, отримана в Серебрянському лісництві — після танкового удару, внаслідок якого тактичні навушники військовослужбовця розлетілись на частини.

«От я говорю зараз і слухаю, чесно, не прикольно почуваюсь. Мені шумить в голові. Я ніяк не лікувався після цих контузій, тільки, коли ротація відбулась, то побратими привели мене в цю клініку», — каже «Сіма». Крім самої терапії він працює також з лікарем-психіатром, який призначив кілька препаратів, що мають бути основним лікуванням наслідків контузій, зокрема  шумів. Ксенон, у цьому випадку, – додатковий препарат.

Був пацієнт, який до 7 процедури під час терапії “боровся з росіянами”. Він в прямому сенсі бився з тим, що було в його уяві, кричав, пручався.

Олена Жмуренко, лікарка-анастезіологиня

Лікарка-анастезіологиня Олена Жмуренко налаштовує апарат, щоб провести інгаляцію ксеноно-кисневою сумішшю для «Сіми» й вмикає йому аудіозапис «Шум океану» для розслаблення. Чоловік лежить спокійно. З вигляду, його нічого не турбує, але, за словами лікарки, бувають ситуації, коли військовослужбовці поводять себе під час процедури зовсім по-іншому, коли їхня травма виринає з уяви:

«У мене був пацієнт, який до 7 процедури під час терапії “боровся з росіянами”. Він в прямому сенсі бився з тим, що було в його уяві, кричав, пручався. А вже під час останніх процедур він поводився спокійно,  цілком розумів, де знаходиться, і що тут йому нема з ким битися», — розповідає Олена.

Цей випадок вона вважає одним із найпоказовіших, зокрема, через довіру військовослужбовця до терапії. Після завершення процедури весь газ, який потрапив до організму, виходить.

Вийшовши з другої процедури, «Сіма» зазначив, що відчуває полегшення в роботі мозку. За кілька тижнів після восьмої процедури військовослужбовець знову повідомив, що відчуває покращення стану й завдяки послабленню шумів може жвавіше спілкуватись. Згодом, після повного проходження курсу, «Сіма» повернувся з побратимами на схід. Шум у вухах досі є, але вже легший.

А ось завдяки ксенону за тиждень-два я можу допомогти пацієнту відновитися. Єдиний мінус цього методу — ціна.

Макар Шейко, лікар-психіатр

Лікар-психіатр Макар Шейко працює з ксеноном як із допоміжним методом, зокрема, щоб лікувати ПТСР у військових. На його думку, ксенон — найкращий спосіб відновлення сил за короткий час.

«Якщо говорити про військовослужбовців, то зазвичай  в нас  не так багато часу, його не вистачає на тривалу терапію, підбір та прийом антидепресантів. А ось завдяки ксенону  за тиждень-два я можу допомогти пацієнту відновитися. Єдиний мінус цього методу — ціна. Хоча ксенонотерапія  була би більш доступною, якби набула поширення», — розповідає лікар.

У звичайних антидепресантів є такий побічний ефект, як притуплення страху. Та якщо ти втрачаєш відчуття страху і обережність на фронті, то маєш значно більшу ймовірність загинути.

Макар Шейко, лікар-психіатр

Він вважає, що в Україні варто застосовувати терапію ксеноном для представників військ спеціального призначення, розвідки, які потребують швидкого відновлення між виконанням складних завдань.

«У  звичайних антидепресантів є такий побічний ефект, як притуплення страху. Та якщо ти втрачаєш відчуття страху і обережність на фронті, то маєш значно більшу ймовірність загинути. Натомість терапія ксеноном ефективно усуває  біль, знижує рівень тривожності та проявів ПТСР, зменшує негативні прояви після отриманих мінно-вибухових травм, але не дає побічних ефектів, які притаманні антидепресантам. Цей метод можна назвати нейропродуктивним, що особливо підходить для військових з контузіями та струсами мозку, які все одно мають повертатися в зону бойових дій», — наголошує Макар Шейко.

Щоб ефективніше використовувати ксенон як додатковий метод лікування в психіатрії, наразі доктор Шейко разом з колегами-генетиками працює над першим науковим дослідженням довгострокового впливу ксенону на здоров’я людини.

MDMA та псилоцибін

Під дією грибів, ти відчуваєш спочатку різний спектр емоцій, тобі і хочеться плакати, і кричати, ти починаєш ніби знову з нуля проживати те, що вже було.

Микита Шастун, ветеран «Азову»

Ветеран «Азову» Микита Шастун каже, що захотів жити знову після другого проходження психоделічно-асистованої терапії (ПАТ), в якій застосовують псилоцибінові гриби, MDMA та інші психоделіки. В Україні така терапія заборонена, але благодійний фонд «Фенікс»  практикує її проведення для військовослужбовців, ветеранів та їхніх близьких у Іспанії, де це дозволено.

У 2022 році Микита зустрів повномасштабне російське вторгнення в рідному Маріуполі. Під час оточення міста окупантами він втратив рідного брата, який також був військовослужбовцем бригади НГУ «Азов». Це для Микити стало найважчим випробуванням. Після смерті брата ветеран пережив бої на заводі «Азовсталь», де він перебував з пораненими, та російський полон, зокрема, підрив бараку з українськими військовополоненими у Оленівці.

Після повернення з полону Микита реабілітувався в державному закладі, але значних результатів у покращенні стану йому це не принесло. Сильно турбував ПТСР і хронічні болі після травм, які отримав у полоні. На початку 2024 року разом з мамою за порадою знайомих ветеран долучився до 5-денної трансформаційної програми з БФ «Фенікс».

Там він з іншими учасниками проживали у Валенсії, ходили до моря, гуляли скелями, їли лише вегетаріанську їжу. Таку атмосферу створюють для відпочинку та підготовки учасників до самої терапії, оскільки сам прийом речовини складає лише 30% терапії, а все інше — це підготовка та сесія, в яку входить і сам відпочинок, і правильне харчування та підготовка звуком (саунхілінг).

«Під дією грибів, ти відчуваєш спочатку різний спектр емоцій, тобі і хочеться плакати, і кричати, ти починаєш ніби знову з нуля проживати те, що вже було. Під час першої ПАТ я пережив блокаду Маріуполя та «Азовсталь». Під час другої, на яку я їхав за кілька місяців, — знову пройшов полон», — ділиться своїм досвідом Микита.

Зараз я усвідомив, що хочу жити.

каже ветеран

На другу терапію він їхав, знаючи, що його чекає. Ветеран розумів, які події доведеться знову проживати і що саме він хоче усвідомити в тих подіях.

«Після другої поїздки мене не турбує ПТСР, знизились хронічні болі. Зараз я усвідомив, що хочу жити. Так, я все ще тримаю в телефоні номер брата, набираю його, чую, що абонент не може підняти слухавку і думаю, блін, це все таки правда, що його немає… Але попри це мені знову хочеться жити», — каже ветеран.

Психоделічне лікування військовослужбовців, ветеранів, цивільних загалом і навіть використання психоделіків у наукових цілях в Україні заборонено. Зараз є напрацьований проєкт постанови Кабміну, яка може змінити перелік речовин заборонених до використання з науковою метою. В цьому питанні Україна орієнтується на те, чи визнають США ліками MDMA — одна з психоактивних речовин, які використовують в ПАТ.

Читати також: Чому не всім військовим доступне психологічне відновлення?

«Згідно з Конвенцією ООН 1970-го року психоделіки перебувають серед заборонених речовин номер 1, тобто, супер контрольовані, супер небезпечні. В жовтні 2024 має пройти порядок, за яким мали б у Верховній раді перенести ці речовини зі списку 1 в список 2, тобто в список контрольованих речовин, які можна використовувати в наукових дослідженнях. Ми виступаємо лише за врегульований прийом, щоб це було науково, асистовано, щоб ці речовини не були у вільному доступі в аптеках, а лише у психіатра», — каже співзасновниця та психоделічно-асистована терапевтка БФ «Фенікс» Марина Мормуль.

На самій 5-денній програмі з прийомом псилоцибінових грибів інтеграція та підтримка учасників не закінчується. Марина каже, що військовослужбовці та ветерани мають в Україні коло підтримки і список контактів, до кого  можуть звернутися після повернення. В тому числі передбачено підтримку психіатра та психолога, які співпрацюють з благодійним фондом. В ідеалі, команда «Феніксу» планує перенести те, що зараз роблять за кордоном, в Україну та залучити до свого проєкту ветеранів, які вже проходили ПАТ.

Канабіс та кетамін

У Центрі психічного здоровʼя та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» при Міністерстві охорони здоровʼя України був досвід використання допоміжних препаратів з терапевтичним ефектом, які дозволені в Україні. Зокрема, для покращення стану військовослужбовців використовували СBD-олію. CBD – це канабідіол, який зменшує симптоми тривожності, розлади сну та інше. Сама олія не містить тетрагідроканабінолу чи інших психоактивних речовин.

Психотерапевти лікуватимуть причину травми, а препарати канабісу можуть бути корисними тільки для покращення певних симптомів.

Ксенія Возніцина, директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації ветеранів "Лісова поляна"

Крім того, влітку 2024 року «Лісова поляна» почала річний проєкт за допомогою фонду «Відродження», який полягає в дослідженні дії кетаміну на пацієнтів, а саме кетамін-асистованої терапії. Директорка медичного закладу Ксенія Возніцина має високі очікування від дослідження за рахунок того, що за рік залучать всього 20 пацієнтів, які впродовж 3 тижнів перебуватимуть у стаціонарі, будуть обстеженні й лише з дозволу психіатра підведені до застосування 2-3 сеансів кетаміну із психотерапією між ними.

«Наше дослідження з кетаміном в першу чергу – це психотерапія, яка здійснюється за допомогою кетаміну. І навіть якщо ми говоримо про легалізований фармакологічний канабіс, якщо говорити, що канабіс лікуватиме ПТСР – це підміна понять. Психотерапевти лікуватимуть причину травми, а препарати канабісу можуть бути корисними тільки для покращення певних симптомів. І те саме про ПАТ — основна суть — це психотерапія, а вживання психоделіків можуть просто зробити її швидшою і ефективнішою», — каже Ксенія Возніцина.

Для нас буде великою перемогою, якщо дозволяють використовувати психоделіки на рівні наукових досліджень, але з правильним підходом.

Ксенія Возніцина

Вона називає ПАТ цікавим і перпективним методом у допомозі для подолання травми, бо травматичний досвід вилікувати достатньо важко і для цього фахівці всього світу постійно шукають нові методи. Але тема реалізації ПАТ в Україні, на думку Ксенії, контраверсійна якраз таки через новітність цього методу і обережність у підході до нього.

Лікарка не вірить у те, що кількаденні поїздки допомагають людям з травматичним досвідом подолати травму. Тому пропагує підхід до використання ПАТ як додаткового методу лікування в стаціонарних умовах, з введенням препарату під наглядом та паралельно веденням психотерапевтичного сеансу.

«Та сама ПАТ, як і, наприклад, кетамінова терапія, що дозволена в Україні, це не є першочерговим лікуванням, це — терапія, до якої можна вдатися, коли людина вже резистентна до терапії, проходить лікування, в якому, можливо, якісь препарати їй не допомагають, і от в такому разі можна підключити терапії як додаткові методи. Це — світова практика. Все це необхідно, все це треба просувати і для нас буде великою перемогою, якщо дозволяють використовувати психоделіки на рівні наукових досліджень, але з правильним підходом», — зазначає Ксенія.

У вересні 2024 на засіданні Комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянули питання щодо створення контактної групи між активістами та МОЗ щодо перенесення певних психоактивних речовин зі списку контрольованих речовин до списку частково контрольованих, які можна було б використовувати в наукових дослідженнях. За умов, якщо це стане можливим, в межах досліджень до терапії можна буде залучати діючих військовослужбовців та ветеранів.

Текст: Альбіна Карман; Фото: Альбіна Карман, Данило Дубчак