Гроші для ветерана на власну справу – що потрібно, крім бажання

Дмитро Краслянський розпочав свій бойовий шлях на початку російсько-української війни у 2014 році. Його перший бій відбувся 9 травня у Маріуполі, коли військовий разом із побратимами проривали барикади на БМП на шляху до місцевої адміністрації. Та воювати чоловіку довелося недовго, у липні того ж року він отримав важке поранення у боях на Савур-Могилі. Тоді ворог вів щільний обстріл позицій, витягти Дмитра з поля бою вдалося лише через кілька годин, увесь цей час він залишався при тямі. Чоловік втратив багато крові, а серйозне поранення в голову згодом призвело до коми. Йому не давали шансів на одужання. На початку вересня 2014 року у такому стані Дмитра перевезли до Німеччини, в місто Кобленц. Вже там німецькі медики, допомогли тоді ще юному хлопцю швидко вийти з коми, але через пошкоджену судину та надвисокий тиск на головний мозок, йому довелося знову поринути в штучний сон, щоби лікарі змогли провести декілька складних операцій. Відтак Дмитрові наростили 8 см кістки на лівій нозі, праву ж ногу довелося ампутувати.

«По документах у мене було 28 операцій, 2 штучні коми. Шлях лікування був дуже складним: 30 днів без свідомості, 16 літрів перелитої крові, осколок у потилиці, ампутація правої ноги, осколкові переломи лівої, де я брав сили щоб це витримати?», – розповідає ветеран російсько-української війни Дмитро Краслянський.

Я хотів відновитися, заради людей яких я знаю, заради своєї родини, заради тих, хто загинув біля мене в той день.

Власна справа

Після тривалого відновлення, Дмитро загорівся бажанням відкрити власну справу. Чоловік почав активно відвідувати бізнес тренінги для ветеранів, і на одному з них дізнався про державну програму “Гранти для ветеранів та другого з подружжя”. За умовами якої, залежно від створеної кількості робочих місць, заявник може отримати фінансову допомогу у розмірі від 250 тисяч до 1 мільйона гривень. Надані кошти підприємець може витратити обладнання, сировини, матеріалів, оренду приміщення, оплату послуг, маркетингу та інше. Дмитро заповнив заявку, і на отримані кошти відкрив невеличке кафе з приготування барбекю, за техаською технологією – у смокері на дубових дровах. Дмитро готує свинячі реберця, ковбаски мюнхенські, три види бургерів та інше. Свій заклад, він назвав “BBQ72”. Цифра 72 у його назві має досить символічне значення.

«Я ж служив у 72 бригаді помічником гранатометника. Чому саме барбекю? Я до війни вчився на кухаря-кондитера, мені завжди подобалося готувати. Але дивно, що я не готую десерти, а м’ясо правда? Спочатку у мене була ідея сімейної піцерії, а згодом вона переросла в те, щоби створити заклад із виготовлення м’яса барбекю та бургерів. Зараз дуже цікаво спілкуватися з американцями, які дають свої поради в приготуванні м’яса за цією технологією», – розповідає ветеран.

Нові виклики

У Київському центрі зайнятості до якого Дмитро Краслянський подавав заявку на отримання гранту, допомогли розписати бізнес ідею. Відтак на створення власної справи він отримав 500 тисяч гривень. Слід розуміти, що грантові кошти від держави надаються на поворотній основі, тобто вони повертаються у бюджет зі сплатою податків підприємцем грантоотримувачем. Згідно з умовами гранта, Дмитро мав найняти на роботу двох людей, тобто створити нові робочі місця. Що більше коштів, то більше робочих місць має створити ветеран.

Постійно набиваю гулі через відсутність досвіду в сфері бізнесу, а ділитися секретами ніхто не хоче.

«Нові робочі місця – це виклик, наприклад, зараз підвищують податки, мені доведеться й платити більше. Мені зараз не вистачає юридичного супроводу від держави. До того ж, постійно набиваю гулі через відсутність досвіду в сфері бізнесу, а ділитися секретами ніхто не хоче. Проте я мрію переїхати з Борисполя до Києва, мені здається там мій бізнес буде приносити більше прибутку», – розповідає ветеран російсько-української війни Дмитро Краслянський.

Отримати подібний грант може не тільки сам ветеран, заповнити заявку від себе, може його дружина. Різниця лише у тому, що максимальна сума буде становити не 1 мільйон, а 500 тисяч гривень. Загалом пара може отримати півтора мільйона на двох, проте й кількість новостворених робочих місць має бути більшою.

Родина лікарів

Марина Сич – лікар-невролог, дружина ветерана та мама двох дітей. З початку повномасштабного вторгнення в Україну вона не лише продовжує працювати у медичній сфері, а й активно підтримує свого чоловіка Олександра, який служить у Збройних силах України. Воєнна історія цієї родини теж починається з 2014 року. Тоді чоловіка, лікаря-ортопеда, вперше мобілізували на фронт. На той час у їх родині, народилася друга дитина, та чоловік Марини не міг вчинити інакше. Підписавши контракт, він вирушив на схід країни, де працював лікарем на передовій. Олександр повернувся додому, коли ситуація в країні трохи стабілізувалася. Проте, мирне життя було коротким.

У 2021 році сім’я розпочала створення медичного центру в Ірпені, який спеціалізується на медичній реабілітації, амбулаторній допомозі в галузі ортопедії і неврології. А вже в лютому 2022 – початок повномасштабного вторгнення. Його, родина лікарів пережила разом і на власні очі, бачили все, що тоді відбувалося в Ірпені. Ворожі обстріли, прориви ДРГ, а згодом і тимчасову окупацію міста росіянами.

«У поліклініці на вулиці Садовій, в підвалі, був центр надання допомоги, адже до Бучі вже не можна було дістатися. Мій чоловік разом із іншими лікарями, ходили туди. Одного разу йому довелося приймати пологи в цьому підвалі, хлопчик народився. Як тільки з’явилася можливість, я взяла наших дітей і поїхала за кордон до Польщі, а мій чоловік мобілізувався у військо. Із того часу він нон-стоп, третій рік підряд служить і виконує лікарську роботу», – розповідає дружина ветерана Марина Сич.

Чоловіка майже не бачать діти, він має шанс побачитися з ними тільки якщо проїздом на цьому потязі через Київ.

Олександр Сич, чоловік Марини, працює військовим лікарем на потязі в реанімаційному вагоні. Разом із побратимами він забирає поранених бійців зі шпиталів східного регіону.

«У них бувають під час поїздок важкі кровотечі, колись він як головний лікар мав зупинити потяг та передати бійця до найближчої лікарні. Але в нього дуже класна команда, в нього чудові лікарі анестезіологи, прекрасні фахівці, які поки що справляються. Але чоловіка майже не бачать діти, він має шанс побачитися з ними тільки якщо проїздом на цьому потязі через Київ», – каже дружина військового лікаря Марина Сич.

Нова реальність

Жінка провела півтора року за кордоном, повернувшись, до Ірпеня Марина зіткнулася з новою реальністю. Її будинок було частково пошкоджено, те саме сталося і з їхньою клінікою. Та на щастя, обладнання залишилося цілим. Тоді Марина почала шукати нові можливості, щоби не тільки якомога швидше відновитися, а й розширити можливості своєї клініки. Так вона теж натрапила на «Грант для ветеранів та другого з подружжя». Після заповнення анкети, Марині вдалося отримати 300 тисяч гривень, на які жінка закупила нове обладнання для клініки та найняла двох нових працівників.

Ми, як з цивільними працюємо, так і з військовослужбовцями. Для військовослужбовців у нас є знижка.

«Складність була в тому, що у нас такий вузький профіль. Ми шукали фізичного терапевта, лікаря ортопеда-травматолога. Спеціальності, які зараз в дефіциті. Реабілітаційна галузь на піку попиту. Коли я була в Польщі, то пройшла також велике навчання в галузі нейрореабілітації. І ось ми ще цей напрямок додаємо до нашої роботи. Нині ми, як з цивільними працюємо, так і з військовослужбовцями. Для військовослужбовців у нас є знижка 30%. Деяким у міру можливості допомагаємо безкоштовно», – розповідає дружина ветерана Марина Сич.

Марія зауважує, що хоче придбати власне приміщення, вже більше, щоб зробити доступним для більшої кількості пацієнтів.

Як ветерану отримати грант?

Щоби отримати «Грант для ветеранів та другого з подружжя» потрібно зробити 5 кроків: скласти бізнес-план, подати документи в додатку дія, захистити свій проєкт, отримати погодження та відкрити рахунок у банку. Далі очікувати надходження коштів та реалізовувати свою бізнес-ідею. Від початку дії програми вже понад 1200 ветеранів та членів їхніх родин отримали кошти на розвиток власної справи. Більшість з грантоотримувачів – 57% це учасники бойових дій, 43% – їхні дружини й чоловіки. Найчастіше за цією програмою беруть грант до 500 тисяч гривень.

Читати також: «Я маю йти вперед». Два шляхи у майбутнє для ветерана з пораненням

 

При отриманні гранту від 500 тис. грн до 1 млн грн ветеран має бути зареєстрований як ФОП не менше ніж 3 роки. Окрім того, такий грант надається за умови співфінансування з отримувачем у співвідношенні 70/30, тобто отримувач гранту має вкласти у свою справу 30% власних коштів, 70% коштів надасть держава.

«Ми працюємо з 2023 року по цій програмі, на Київщині у нас видано понад 90 грантів, а це щонайменше 200 нових робочих місць. Ми підтримуємо заявників від початку їх шляху до повного реалізації їхньої ідеї. За потреби, консультуємо й під час роботи», – розповідає директор Київського обласного центру зайнятості Денис Дармостук.

Найпопулярніші сфери, в яких ветерани будують свій бізнес – оптова та роздрібна торгівля, послуги, кафетерії та мобільні кав’ярні.

Текст & Фото: Артем Деркачов