Окопна осінь. Бійці відповідають на питання читачів
Окопна осінь норовливо-вишукана. Ворожі дрони, спроби підпалу – буденна реальність. Іноді її підсилюють снайпери, птуристи та навіть арта. Іноді «сюрпризи» падають із неба – працюють ударні БПЛА. Під удар потрапляють не лише крайні позиції. Тренд сезону – намагання поцілити по КСП та штабах бригад. Як наслідок, частіше страждають цивільні.
Військові спокійні. Уникають прогнозів і запевняють, що готові до будь-якого сценарію.
Вони відповідають на питання читачів Donbas Frontliner у Instagram.
«Дозвілля – чистка зброї, прийом їжі, привести себе до більш-менш нормального, адекватного виду і лягти спати, – говорить морпіх із псевдо «Сантьяго». – По святах ми виїжджаємо в магазин, купити собі якісь солодощів, енергетиків – хто що любить. Цигарки. Я особисто не палю, тому в мене цукерки».
На багатьох позиціях – імпровізовані спортмайданчики, хлопці займаються фізо.
«Турнік, гантелі, гирі, скакалка…» – перераховує Петро з «Едельвейсів». Біля турніків висять боксерські рукавиці. Чимало бійців займаються пауерліфтингом.
Також тут популярне читання. На одному з ВОПів лежить детектив «Найти и перепрятать». Один із бійців показує примірник «Чому нації занепадають?» Дарона Аджемоґлу та Дмеймса Робінсона.
У одній із посадок висить гамак, навколо – мальовничі вирви від ствольної артилерії 122-го калібру.
Майже рай. «От лише дівчат бракує!» – зітхають хлопці.
«Командування взагалі не заводить арту у відповідь, – говорять морпіхи на питання про відповідь на артобстріли. – Мінські угоди у нас ніби. Серйозно, наша арта у нас ні разу не працювала. Бо якби вона працювала, я думаю, ми би спілкувалися на їхніх позиціях».
Теплим, та й будь-яким іншим одягом забезпечені: «Все чьотєнько. З одежею взагалі проблем немає».
Але усі бійці з незадоволеним присмаком та жартами чекають на скору осінню багнюку.
Ротаціями «у верхах» ЗСУ не переймаються.
«Про нове командування я взагалі нічого не думаю, – коментує «Сантьяго». – Мене хвилює мій взвод і моя рота, і моє безпосереднє командування».
«Я не зіштовхувався, не можу сказати… – чуємо у 10-ці (10 ОМБр) – Вони не мають до нас прямого стосунку».
Із приходом холодів спаде листя – очікується загострення. Втім, воно може статися незалежно від погоди чи рясності зелені.
«Ми з вами оце так спокійненько прогулялися, коли зійде зеленка – так уже не вийде, – говорять морпіхи. – Доведеться пересуватися рачки, тому що все буде проглядатися. А дивлячись на те, що 12,7 калібр летить дуже далеко і прицільно…»
«Ми завжди чекаємо на загострення, – кажуть бійці 10-ки. – Буде – то і буде». Запаслися водою на випадок підпалу противником сухої трави – такі спроби уже траплялися.
Плани на повернення – певно єдине, що відрізняється в цій камуфльовано-окопній реальності.
«Коли повернуся додому, в першу чергу сім’ю хочу побачити! – признається «Сантьяго». – Батьків, дружину, сина, доньку!»
«Почну далі працювати, як і працював! – говорить боєць 10-ки. – Я водій».
«Продовжу службу в армії!» – додає його побратим.
Бійці дякують читачам за слова підтримки з інтерактивного опитування Donbas Frpontliner.
І повертаються до своїх постів.
Олена Максименко, Єва Фомичева, Андрій Дубчак
Підтримайте польову роботу Donbas Frontliner на Спільнокошті: https://biggggidea.com/project/donbas-frontliner-spilonosht/
Та обов’язково підписуйтесь на наші мережі: heylink.me/donbasfrontliner
 |
 |
 |
