Боєць центру ПДТР ЗСУ, Донецька область
Військовослужбовець центру ПДТР ЗСУ, Донецька область, Україна. 12 жовтня 2024 року. Михайло Палінчак / Frontliner

У маленькому бліндажі, в якому людина середнього зросту поміщається тільки сидячи, працює оператор «Ай-Петрі» на позивний «Квіточка». Йому 23 роки, і він з захватом розповідає про свою службу. Все, що пов’язано з новими технологіями, захоплює хлопця. Раніше він працював на інших комплексах РЕБ, перепробував майже всі, що стоять на озброєнні в українській армії. Нині – на Харківщині його основні задачі виявляти і подавляти російські БПЛА-розвідники, що полюють на позиції української арти, а також за окремими дорученнями прикривати піхоту від дронів-камікадзе та скидів.

Приватна ініціатива

«Ай-Петрі» – відносна новинка на ринку озброєнь. Це приватна ініціатива, профінансована одним з благодійних фондів. Перші комплекси з’явилися на фронті близько півроку тому. Зразок тестували просто під час бойової операції морпіхів на сході України. Тоді ж змогли виявити дальність сигналу не в лабораторних, а в бойових умовах – «Ай-Петрі» «ловив» крила на відстані від 7 до 10 кілометрів залежно від ландшафту.

Самі військові не люблять, коли його називають просто РЕБом, бо це – засіб кіберзахисту і протидії технічним розвідкам ворога, який працює дещо за іншим принципом, і має в програмному забезпечені елементи штучного інтелекту. Якщо пояснювати простою мовою, комплекс працює не як купол, закриваючи сектор, де стоїть, а має спрямовані промені, які після захоплення цілі вже можуть вести її автоматично, і глушити сигнал управління, GPS і відеозв’язок. Самі цілі, а це переважно БПЛА-розвідники «Зала», «Орлан» і «Суперкам», виявляє станція РЛС. Її сигнал, а також дані суміжних підрозділів заводяться в одну інтерактивну базу даних, до якої підключений і сам «Ай-Петрі». Фактично включити його на подавлення може будь-який оператор з віддаленого пункту керування, з мозкового центру, де відбувається аналіз і обробка даних. Для військових ці центри – свята святих, в яку майже ніколи не допускають пресу. Саме такий підхід до управління, розповідає старший на позиції, і відрізняє їхній підрозділ від інших, які працюють на подавлення БПЛА.

Комплекс «Ай-Петрі» – мобільний. Розміщений на автомобільній базі пікапа.

«Брюссель», керівник сил і засобів ПДТР ОТУ Харків.

Сама лінія фронту нині – суцільний рій дронів. Майже на кожному квадраті їх сотні, і різних типів та різних частот. І саме вони найбільше загрожують піхоті. Керівник сил і засобів ПДТР ОТУ Харків на позивний «Брюссель» розповідає, як одного разу екіпажам «Ай-Петрі» на напрямку навіть довелося знятися з позицій і в екстреному порядку виїхати на операцію разом зі спецпризначенцями. Через ефект несподіванки росіяни не встигли змінити тактику, і основним засобом ураження обрали FPV. Комплекс буквально «поклав» їх, і стратегічну висоту було взято.

«Комплекс «Ай-Петрі» – мобільний. Розміщений на автомобільній базі пікапа. Досвідчений екіпаж збирає і розбирає установку за 10 хвилин. Тоді ми прикривали підрозділ, який заходив у місто Вовчанськ. Це був ефект несподіванки. Ніхто не думав, що може група ПДТР вийти на нуль, відпрацювати і повернутися», – пригадує «Брюссель».

Читати також: Операція «Павутиння»: рибальська сітка, що рятує від дронів

Прикриття для арти

Інший напрямок – арта. Екіпажі Ай-Петрі прикривають артилерійські бригади вже понад півроку по всій лінії фронту у понад 1000 кілометрів. І це найуспішніша їхня справа. Бо, зазвичай, позиції богів війни найбільш успішно впольовують «Ланцети» – баражуючі боєприпаси, керовані дроном-розвідником, майже непомітні візуально і відносно тихі. Один такий запросто знищує сорокатонну установку. А їх на одну позицію може прилетіти одразу кілька. Перевага «Ай-Петрі» не лише в тому, щоби «закрити очі» «Орлану», який коригує «Ланцети» по цілі, а й заглушити зв’язок самого боєприпаса з пунктом керування. Тоді він просто дезорієнтується, і його знищують.

За один день на кожному з напрямків військові центру ПДТР відпрацьовують до 30 таких цілей. І поки немає жодного ураження техніки та екіпажів у підопічних підрозділах.

Станом на зараз у центра ПДТР новий виклик – КАБи, що пачками атакують мирні міста і прифронтові села. Випробування, проведені розробниками разом з військовими, показали – якщо кілька комплексів «Ай-Петрі» вибудувати в одну систему та розташувати під певним кутом, вони повністю глушать систему керування такої авіабомби. Раніше для українських систем подавити її було просто нереально. Адже, якщо РЕБ глушив кілька каналів зв’язку, у КАБа їх залишалося ще з десяток.

Тепер військові пробують технологію в польових умовах.

Ми повинні навчитися працювати на упередження.

Віктор, офіцер центру ПДТР

«На Донеччині ми стикалися з кабами, ми їм протидіяли. І, як показала практика, частина з них падає, не розриваючись. І сама бомба лежить або серед поля, або в посадці. І тепер ми спробували підключати більше комплексів, по
черзі, щоби оцінити найбільшу ефективність. Ми повинні навчитися
працювати на упередження. І, в залежності від цього, ми застосовуємо більше
комплексів: 3, 5 і так далі», – розповідає офіцер центру ПДТР Віктор.

Головна ідея військових – щоб захистити буквально кожен стратегічний об’єкт та мирні міста в зоні ураження, комплексів «Ай-Петрі» потрібні сотні, і вже найближчим часом. Виробник станом на зараз може випускати 19 комплексів на місяць. Держава до розробки і виробництва досі не долучилася.

Текст: Олена Соколан; Фото: Михайло Палінчак