«Мене відправила сюди мама». Полонений 1 ОШБ Да Вінчі.
19-ти річний російський військовополонений Артем Журавльов взятий в полон бійцями 1 ОШБ «Да Вінчі» 31 жовтня 2024 року на вуглегірському напрямку. Полонений росіянин був штурмовиком.
Журавльов родом з Хабаровська. Працював до армії водієм та будівельником. Має дружину і півторарічного сина. У липні 2024-го підписав річний контракт, і після тижневої базової підготовки потрапив на лінію фронту. За три місяці шість разів брав участь у «накатах» – штурмах українських позицій. Останній раз з наступаючих росіян він вижив один.
«Всіх поклали. Лишився я. Вийшов. Підняв руки», – розповідає Журавльов.
На запитання чому він сам пішов воювати, відповідає так:
«Цікаво. Спробувати виживу я чи ні на цій війні. Виживаю. Коли ходимо в «накат», хтось 200, хтось 300. А мені чогось постійно везе».
На запитання за що ж воює російська армія, відповідає коротко:
«Російська армія воює за гроші».
Українських військових він вважає «більш продуманими», натомість російські, на його думку, «Не бояться. Будуть йти до тих пір поки не зайдуть. Не важливо скільки людей загине, головне скільки зайшло. Чим швидше позицію заберуть, тим краще для Росії».
У його підрозділі було 50% контрактників і 50% мобілізованих. Зараз потік мобілізованих збільшується, бо як каже полонений, «великі втрати й Сахалін присилає ще».
Щодо подальшого перебігу війни в росіянина також є свої ідеї:
«Якщо 5-го листопада Трамп стає на трон, він кисень перебиває Україні по постачанню зброї та грошей. Якщо Трамп стане, то війна закінчиться», – каже він.
На запитання чому росіяни прийшли вбивати українців, полонений відповідає:
«Не знаю. Я коли вчився в школі, мені про цю Україну взагалі нічого не казали».
Окупантом полонений російський військовий Артем Журавльов себе не вважає.
Автори: Андрій Дубчак та Надія Карпова
